Для чого Оля Синичка придбала стару хату в селі? Щоб ходити вранці босою по росянистій траві, щоб дихати на повні груди і відчувати — ось воно, моє місце, тут моє серденько. Щоб нарешті почати жити, а не дочікуватися кінця війни або чийогось дозволу бути щасливою. Реальність, щоправда, виявилася не такою безхмарною, як Оля собі уявляла, переглядаючи картинки в інтернеті. Бур’яни доводять до сказу, сусіди пхають носа в чужий город, дорогоцінні родичі кепкують і взагалі мають жахливе почуття гумору, а любі подруги перегинають палицю зі своєю турботою, створюючи геть анекдотичні ситуації. Щира, добра й весела історія про родину, дружбу й пошуки свого шляху, а можливо, і кохання.
(24.03.1986) Письменницька кар’єра Ярослави Литвин розпочалася, коли авторці було всього двадцять. Дебютний роман Ярослави "Ігри" отримав у 2006 році відзнаку Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" і тоді ж побачив світ. Другий роман Ярослави під назвою "Пухнаста" було надруковано 2007 року. Вісім років по тому повість письменниці "Роза Вітрів" посіла друге місце у літературному конкурсі видавництва "Смолоскип". Книжка вийшла друком того ж року. Повість отримала теплі відгуки як читачів, так і критиків. Уривки з неї були перекладені польською та опубліковані на сайті Salon Literacki. Презентації книжки відбулися не лише в Україні, але й у Польщі. За мотивами повісті було відзнято два короткометражні фільми. 2019 року ще один роман Ярослави — "Рік розпусти Клауса Отто Баха" — отримав диплом "Коронації слова". Саме цей роман "Фабула" із задоволенням пропонує своїм читачам. Неабияке досягнення авторки — влучно переданий погляд пересічного європейця на ту дивну й заворожливу країну, у якій нам усім пощастило жити.