(067) 691-14-31 Пн—Пт 09:00—18:00
Чудові та яскраві ілюстрації Олега Кіналя перенесуть вас у світ далекого лісу до Лиса Микити! Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди утікав, оминаючи всі пастки. Ця хитрість зробила його страшенно гордим! Лис думав, що немає для нього вже нічого неможливого. Він похвалився перед друзями, що зможе не лише по селах бігати на полювання, а й піде у місто на ринок і вкраде Курку. Сказав — треба зробити. Наступного ж дня він непомітно пробрався городами до середини міста, але коли вискочив на вулицю, то його зачули пси й кинулись до нього. Що робити? Куди подітися? От Лис Микита й забіг на подвір’я, що було найближчим, а там, не роздумуючи, ускочив у якусь діжу — як виявилося, із фарбою. Пси, зрозуміло, його не знайшли, бо від діжі йшов дуже неприємний запах. Отже, Лис урятувався, але якою ціною! Довелося йому просидіти в діжі аж до самісінького вечора. Коли вже смеркалося, Лис Микита чимдуж чкурнув до лісу, ускочив у якусь нору й заснув. Уранці ж, зиркнувши на себе, аж перелякався, бо став якимсь дивним страшним звіром — синім-синім, укритим чи то лускою, чи то їжаковими колючками, та ще й із хвостом, наче довбня. Що лишень не робив — ніяк не вдавалося відчиститися від тієї злощасної фарби... Мешканці лісу, побачивши нечуваного синього звіра, кинулися втікати. Тоді Лис Микита збагнув, що може скористатися зі свого нового вигляду. Так він став Царем Лісу, і всі звірі слухались його та боялись. А що ж буде далі з Лисом Микитою? Чи розкриється його обман? Про це ви дізнаєтесь, прочитавши казку українського письменника Івана Франка.
Ми отримуємо і обробляємо персональні дані відвідувачів нашого сайту згідно з офіційною політикою. Якщо ви не даєте згоди на обробку своїх персональних даних, вам необхідно залишити наш сайт.
