(067) 691-14-31 Пн—Пт 09:00—18:00
Сторіччя Українського радіо викликає у мене почуття гордості. Не лише тільки за минуле, але й за теперішнє. Під час Великої війни радіо залишилося незамінним «промінчиком» правди, який проводить крізь хаос і дезінформацію. Ми, як суспільство, змогли не просто зберегти цей голос, а й надати йому нової сили. Суспільне мовлення та всі причетні зробили справді величезну справу.
із передмови Наталії Лигачової, голови ГО «Детектор медіа»
Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.
Перед вами сто років історії Українського радіо - епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи - журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» - це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.
Вадим Міський - медіаменеджер, громадський діяч, один із рушіїв створення українського Суспільного мовлення. З дитинства відданий фанат Українського радіо. Його професійний шлях охоплює різні сфери: від ступеня з прикладної математики до публічного управління і MBA, від видавничої справи до керівних посад у великих медіа, від популяризації критичного мислення до адвокації євроінтеграційних реформ. Сьогодні Вадим поєднує управлінську роботу з дослідницьким хобі - вивченням історії українських медіа та їх упливу на ідентичність українців.
Тамара Гусейнова - журналістка, продюсерка, ведуча і редакторка, чий голос знайомий сотням тисяч слухачів Українського Радіо і Радіо "Промінь". Вона працювала редакторкою на телеканалі "Перший", шеф-редакторкою ток-шоу "Говорить Україна" і креативною продюсеркою проєкту "Глядач як свідок" на телеканалі "Україна". Має міжнародний досвід роботи в телерадіокомпанії SBS World News (Австралія). Сьогодні Тамара Гусейнова поєднує журналістський досвід, продюсерську роботу в медіапроєктах й стратегічні комунікації. Її експертиза охоплює аналіз суспільних процесів, медіаполітику і побудову довіри між владою й громадянами.
Про перші кроки Українського радіо:
«Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім! Працює перша в Украіні радіотелефонна станція!» - пролунало о сьоміи вечора 16 листопада 1924 року з усіх гучномовців тодішнього адміністративного центру радянськоі Украіни. Ветерани радіо розказують, що професіі диктора за тих часів іще не було. Тому першу украінську радіотрансляцію розпочав один із технічних працівників, якии за звичкою спочатку прокашлявся в ефірі, потім тричі промовив «алло!», після того ще тричі - «Говорить Харків!», і вже аж тоді повністю виголосив вступну фразу, яка стала історичною для Украінського радіо.
Про пісню «Реве та стогне Дніпр широкии»:
Саме в ефірі радіостанціі «Дніпро» вперше пролунали акорди пісні «Реве та стогне Дніпр широкии», які пізніше стали загальновідомими позивними Украінського радіо. З «Дніпром» співпрацювали письменники Петро Козланюк, Василь Кучер, Семен Кушніренко та Анатоліи Шиян. А відділ закордонноі інформаціі очолював полум’янии радянськии пропагандист із Західноі Украіни Ярослав Галан, маибутніи автор політичного памфлету «Плюю на папу!».
Про Миколу Погрібного:
Саме голос Миколи Івановича Погрібного наичастіше згадують иого вдячні учні - диктори радіо наступних поколінь, коли розказують про ідеальне звучання фрази «Говорить Киів». Микола Іванович щедро ділився своіми знаннями з новачками. «Не біитеся імпровізувати, розкриваите свіи голос...» - казав він. І наиперше навчав іх правильно вимовляти два наиважливіші слова, з яких починався ранковии ефір Украінського радіо.
Перу Миколи Погрібного належать фундаментальні лексикографічні праці: Словник наголосів украінськоі літературноі мови, Орфоепічнии словник та «Украінська літературна вимова».
Задовго до виникнення жанру аудіокниг маистер сам начитав для слухачів своі класичні твори, які и нині є безперечними орієнтирами під час розв’язання багатьох спірних питань украінськоі словесності.
Про пам'ять:
«Зберігати вічно» - написано на більшості архівних аудіоматеріалів Художнього фонду Українського радіо. Цифри говорять самі за себе: понад 200 тисяч годин звучання, понад 150 тисяч записів, з яких 110 тисяч є оригінальними, зробленими працівниками Будинку звукозапису УР.
Всі книги в онлайн-книгарні Лабораторія відкривають нові можливості для пізнання та натхнення. Якщо ви шукаєте видання, що розповідає про розвиток українського радіо як важливого культурного та інформаційного явища, книга «Українське радіо. Історія буремного століття» стане справжньою знахідкою. Її автор - відомий український журналіст Дмитро Хоркін - провідний голос сучасного українського радіомовлення.
Ця унікальна праця розповідає про понад сто років історії українського радіо: від перших ефірів до сьогодення. Автор досліджує, як радіо стало дзеркалом епохи, як воно впливало на формування української ідентичності, сприяло розвитку культури та відображало всі виклики й досягнення української державності.
У книзі ви знайдете:
Це видання - справжній скарб для всіх, хто цікавиться історією України, розвитком медіа та роллю радіо у житті українців. Дмитро Хоркін майстерно показує, як радіо формувало суспільство, впливало на культуру й відбивало дух часу.
Замовляйте книгу «Українське радіо. Історія буремного століття» Дмитра Хоркіна у нашому інтернет-магазині та відкрийте для себе сторінки, які зберігають справжній голос української історії!
Не відкладайте - купуйте книгу вже сьогодні та дізнайтесь про те, як українське радіо впливало на формування нашої культури та історії!
