(067) 691-14-31 Пн—Пт 09:00—18:00
Попри ворожнечу і ненависть, яка їх розділяла, комунізм і нацизм мали набагато більше спільного, ніж здається. Одного ворога — буржуазне суспільство й одну мету — «очистити світ» будь-яким способом, навіть переступаючи через закони людяності.
До такої думки приходить італійський соціолог і журналіст Лучано Пеллікані. На основі різних джерел і власних висновків він доводить, що саме звідси походить прагнення і Гітлера і Леніна здійснити настільки потужну революцію, щоб світ став досконалим і нарешті почав відповідати їхнім поглядам. Проте на історичній відстані ми розуміємо, що ідеали і нацизму, і комунізму привели в одну точку — жорстокого і нелюдського тоталітаризму.
Лучано Пеллікані — італійський соціолог, журналіст і політолог. Співзасновник Італійської соціалістичної партії та Партії італійських демократичних соціалістів. У 2006 році він був кандидатом у сенат Італії від партійної коаліції «Роза». Викладав в Урбінському та Неаполітанському університетах. Помер від COVID-19 у 2020 році.
Саме «терор — істинна сутність тоталітарного режиму», і він завжди постає, коли в центр ідеологіі закладається «об’єктивнии ворог», якого сприимають як «носія певних устремлінь, що не надто різниться від носія якихось хвороб». Звідси и властива тоталітарним режимам програма з ізоляціі та знищення «заразних елементів». І саме через цю характеристику тоталітарнии режим не можна плутати з деспотичним чи теократичним режимами минулого. Хоча ці режими так само прагнули до повного контролю суспільства, однак були далекі від плану иого переродження та від цілковитого занурення в катартичнии терор, спрямовании на створення «новоі людини». Інакше кажучи, такі режими не були революціиними. Революціиними ж у наибільш радикальніи з усіх осяжних для розуму форм були нацизм і комунізм.
Радянська система задушила діяльність за власним вибором, скасувала всі форми номократіі, знищила автономію громадянського суспільства всередині держави, сакралізуючи марксизм і підносячи иого до рангу обов’язковоі ідеологіі, заблокувала процес секуляризаціі, завадила переходу від «суспільства підданих» до «суспільства громадян», дощенту винищила закорінене в ринку раціо, висушила джерела гетерогенетичноі творчості.
Лексика Гітлера, як і Леніна, була насичена висловами, запозиченими зі сфери паразитологіі: світ — це «гниле болото», заселене «брудними шкідливими комахами», яких потрібно ліквідувати під час «боротьби на винищення». Діишло до того, що про Націонал-соціалістичну партію дозволялося думати лише як про максимально безжального очищувача всього сущого, оскільки завадити деградаціі та дегенераціі народу, якому призначено звільнити людство від «юдеиськоі корупціі», можна лише в один спосіб: «Узяти зло за иого коріння і повністю висмикнути».
Фашизму не вдалося до кінця стати тоталітарним. І не лише тому, що він не зрубав під корінь ринок. Иому це не вдалося, бо в иого генетичному коді бракувало головного: ідеі очищення світу через знищення корумпованих і корумпуючих елементів. Така ідея чорним по білому означена як у більшовизмі, так і в нацизмі.
