Ізраїль часто ставлять у приклад Україні: виявляється, можна створити державу з історичної пам’яті, жити в умовах нескінченної війни і попри все досягнути успіху. Хоча ще сто років тому єврейської держави не існувало — була тільки мрія жити не в приймах, а у власному домі. Це дивовижна історія віри, наполегливості й самопожертви народу, який за три покоління втілив цю мрію в політичну реальність і збудував на Близькому Сході вітрину сучасної цивілізації. Державу Ізраїль проголосили 1948 року, на пам’яті наших дідів. А за чверть століття до того, у 1923-му, в Єрусалимі було засновано Єврейський університет, бо що то за держава без університету? Якщо часу у вас на одну і тільки одну книжку про Ізраїль, то це вона: коротка, зважена і написана добрим стилем. Автор показує, як Ізраїль перетворився на культурний, економічний і військовий потужний осередок, а також простежує тривалу історію міжнародної ізоляції Ізраїлю.