Келл ніколи не помічав, що Червоний Лондон лишав по собі ледь відчутний запах на його одязі. Проте після подорожей дехто говорив йому, що він пахне свіжозірваними квітами. Хтось казав, що тюльпанами. Інші — ліліями. Хризантемами. Півоніями. А для короля Англії це завжди були троянди. Келл радів, що це приємний запах, навіть якщо не відчував його. Він міг розрізнити запахи Сірого Лондона (дим) і Білого Лондона (кров), але Червоний Лондон завжди пахнув для нього просто домом.