Іван Карпенко-Карій (справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич, 1845—1907) — український письменник і єрудит, драматург, якого Іван Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати у всіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. І хоча писати Іван Карпенко-Карій почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано 1881 року), він створив 18 оригінальних п'єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драмі та комедії — «Безталанна», «Мартін Боруля», «Наймичка», «Сава Чалій», «Сто тисяч», «Хазяїн» — і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються. гордістю національної театральної культури.
