Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище— Лозов'ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув'язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, ставши лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидувати в Україні. Поезії І. Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова; палкі патріотичні вірші та пісні, колюча сатира, чудові казки та віршики для дітей підкорюють своєю сміливістю та майстерністю. У циклах віршів «До між замовлених», «Золотий бумеранг» та інших співаток оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
