Сатиричну п'єсу «Міна Мазайло» не зря називають філологічним водевілем: комічні слова та фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Все це смішно, але водночас це сміх крізь сльози. Міна Мазайло стыдитися власної прізвиська — надто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка б навчила його говорити «по-русски». Проте, коли Міна замислюється над варіантом своєї майбутньої прізвиська, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокий хоче відтворити повну форму родової прізвиська…
