«Життя попереду» одна з найбільш пронизливих, відвертих, драматичних і зворушливих книг другої половини ХХ століття. Десятирічний Мохамед все його звуть Момо живе в паризькому районі Бельвіль, населеному арабами, чорношкірими африканцями і євреями, в притулку, який тримає мадам Роза, колишня ув'язнена табору Аушвіц. Матері більшості дітей, яких виховує Роза, повії, які платять копійки за зміст своїх чад. Момо змушений самостійно боротися з життям і за життя, коли ж мадам Роза згодом стає абсолютно безпорадною, саме він допомагає їй виживати і залишається з нею до останньої години. Роман, написаний в 1975 році, був удостоєний Гонкурівської премії, і таким чином Ромен Гарі став єдиним письменником в світі, двічі, але під різними іменами, ставав Гонкурівської лауреатом.