І що то за доля в Софійки така - нерозділене кохання! От і цього разу - подумати тільки! - закохалася в чоловіка рідної тітоньки. Добре хоч бачитися можуть часто, бо мають спільну справу. Так, спільну справу, бо Софійка розшукує зниклі полотна. Що ж, у неї так завжди: кохання і розшук переплітаються так щільно, що гадки не маєш, як усьому тому дати раду...
