(067) 691-14-31 Пн—Пт 09:00—18:00
У «Лотереї», продовженні книги «Клас пані Чайки», герої дорослішають і перед ними світ розкриває свої широкі обійми. І зараз їм доводиться вибирати майбутній фах, друзів, коханих і навіть… життя чи смерть! А це вже справді Вибір з великої літери. І здається, що життя скидається на лотерею, де кожен із героїв має свій білет. Тільки-от постає питання: як дістати виграшний білет? Як зробити певну «ставку» на щось чи на когось і не помилитися? І нарешті – що треба вчинити, аби пощастило у цій шаленій лотереї під назвою «Життя»?
У «Лотереї» герої переживуть особисті трансформації, такі, що декого ви не впізнаєте. Чи справді для Кінги існує тільки кохання-навчання? Міхал виявиться бабієм? Малгося знайде заміну Мацекові? Каська піде в монастир? Постане питання: як підтримувати стосунки з тим, хто постійно шукає себе? Питання вибору професії так і залишиться не розкритим. Ми дізнаємось лише, що Єва хоче стати актрисою кабаре, Міхал вагається між фотографією та правом, Мацек жадає досліджувати польську мову, а Малгося мріє про бібліотекознавство. Гімназія більше не об’єднуватиме друзів, адже навчання розкидало товаришів по різних кутках Варшави. Якщо у першій чверті книги письменниця ще згадує шкільні уроки, іспити, то решта цілковито присвячена стосункам. «Лотерея» в певному сенсі «приймає естафету» минулої книги: щирі зізнання, відверті розмови, найважливіші фрази «вибач», «кохаю», «я з тобою», «все буде добре» лунатимуть частіше. Основою сюжету «Лотереї» стають перипетії особистого життя героїв. Гімназисти намагаються зрозуміти себе, пересвідчитися у щирості почуттів, ревнують, підозрюють, сваряться, помиляються й просять вибачення. Підліткам дедалі частіше стає зрозумілою реакція батьків на певні обставини. Стосунки з близькими постають гострою, але надважливою темою усієї книги, бо герої стикаються з безліччю «дорослих» почуттів і проблем. Як кохати маму з психічними розладами? Заслуговує прощення людина, яка зрадила? Куди зникає кохання? Ці та ще купа питань доведуть, що дорослішання — завжди пошук відповідей.
