Москва вісімдесятих безпардонна, просочена столичним гонором, байдужа, огидно вихована. Місто без правил, в якому для юних провінціалів існує лише одне правило: вистояти. Тільки що помер Брежнєв, ще триває Афганська війна, а героїня виявляється в самій гущавині літературної тусовки, де нетверезо клубочаться майбутні класики концептуалізму і постмодернізму російського розливу. Серед цих «вчителів цинізму», в ностальгійній Задзеркаллі, героїня знаходить любов, а з ним і пронизливу гостроту погляду.